підлягати

ПІДЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док.

1. кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.).

Тота [та], котра вперед вагувалася нелюбому чоловікові сказати добре слово, мусить тепер поділяти з ним не тільки стіл, але і все, мусить підлягати всім його примхам (І. Франко).

2. тільки недок., кому, чому. Бути підпорядкованим кому-, чому-небудь, перебувати в певній підлеглості.

– Товариш Купріян – це, очевидно, керівник основного загону, якому підлягають інші (О. Гончар);

Майор Девідсон безпосередньо підлягав генералу (Н. Рибак);

// чому. Залежати від чого-небудь, підпорядковуватись чомусь.

Я рада би приглянутися кождій речі до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися; – адже .. все підлягає строгим законам (О. Кобилянська);

До десятої він ще читатиме книжку.., а о десятій засинає: такий його розпорядок, що йому, хочуть чи не хочуть, повинні підлягати й гості (Ю. Смолич);

// Зазнавати якоїсь дії.

Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети, ніби не підлягаючи вже закону тяжіння, й здавались невагомими (О. Довженко).

3. чому. Потрапляти, підпадати під дію, вплив і т. ін. чого-небудь.

Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєннопольовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (О. Донченко);

Ми маєм тридцять шість владик (Ще, богу дякувать, не дуже!), .. Ми їх батьками зовемо, А край – народною красою, Що весь підліг під те ярмо (П. Грабовський);

Говорячи за давні руські говірки, можна враховувати, звичайно, лише порівняно невеликі одмінності, що пізніше легко могли підлягати тим або іншим випадковостям довгого історичного життя (з наук. літ.);

// у сполуч. зі сл. дискусія, обговорення, сумнів і т. ін., перев. із запереч. част. не. Бути безсумнівним.

Цей жест завжди означав, що слова професора безапеляційні й дискусії не підлягають (В. Кучер);

Вирок був остаточний і оскарженню не підлягав (Л. Дмитерко);

Не підлягає сумніву зв'язок учасників грудневого повстання з польськими революціонерами (М. Рильський).

(1) Не підляга́є су́мніву що – те саме, що Не виклика́є [нія́кого (жо́дного і т. ін.)] су́мніву; Не виклика́є [нія́ких (жо́дних і т. ін.)] су́мнівів (див. виклика́ти).

Для нас само собою тепер ясно і не підлягає ніякому сумніву, що обсяг української історії охоплює цілий історичний процес українського народу, від тих часів починаючи, коли історичні свідоцтва показують безсумнівні ознаки перебування наших предків на території, на якій український народ живе й досі (з наук. літ.).