підлягати
підляга́ти
-аю, -аєш, недок., підлягти, -яжу, -яжеш, док.
1》 кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.).
2》 тільки недок., кому, чому. Бути підпорядкованим кому-, чому-небудь, перебувати в певній підлеглості.
|| чому. Залежати від чого-небудь, підпорядковуватись чомусь.
|| Зазнавати якоїсь дії.
3》 чому. Потрапляти, підпадати під дію, вплив і т. ін. чого-небудь.
|| у сполуч. зі сл. дискусія, обговорення, сумнів і т. ін., перев. з запереч. не. Бути безсумнівним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підлягати — підляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підлягати — Підляга́ти. Піддаватися, бути схильним до чогось. Тяжка то духова хороба — ся сліпа завзятість. А вже ніхто таклегко не підлягає сій хоробі, як Русини. Українська літературна мова на Буковині
- підлягати — (залежати) підкорятися, підпорядковуватися; (суду) підпадати під. Словник синонімів Караванського
- підлягати — див. піддобрюватися Словник синонімів Вусика
- підлягати — ПІДЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1. кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- підлягати — ПІДЛЯГА́ТИ чому (чинності якогонебудь закону, рішенню суду тощо), ПІДПАДА́ТИ під що, рідше чому. — Док.: підлягти́, підпа́сти. Впіймані (дезертири) підлягали воєнно-польовому суду (О. Словник синонімів української мови
- підлягати — Підляга́ти, -га́ю, -га́єш; підлягти́, -ля́жу, -ля́жеш, -жуть; підлі́г, -лягла́, -лягли́ кому, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підлягати — ПІДЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1. кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах