піднесення

ПІДНЕ́СЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підно́сити, піднести́ і підно́ситися, піднести́ся.

Застосування цих [тракторних] платформ на збиранні плодів звільняє збиральниць від піднесення тари, винесення плодів на дороги (з наук. літ.);

Купити щось коштовне він не міг, а піднесення якоїсь дрібнички тхнуло б обивательщиною. І він вирішив назбирати Вірі букет польових та лісових квітів (Ф. Бурлака);

Був се тільки пролог... тільки... піднесення завіси, сценка перед виставою (Уляна Кравченко);

Се було письмо від комісії для піднесення краєвого рільництва (І. Франко);

Наукові основи господарювання, піднесення ролі економічних стимулів уже дають відчутні наслідки (з газ.);

– Ти, мабуть, і сама добре знаєш, – звернувся він до Ніни, – що Марія Поліщук не потребує ніякого ні висунення, ні піднесення (О. Донченко);

Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення і піднесення до цілого степеня (з наук. літ.).

2. Запал, натхнення, душевний підйом, ентузіазм.

Молода енергія знайшла собі вихід і буяла в кожному кутку, в кожній дрібниці. Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (І. Кириленко);

Лариса Петрівна давно не відчувала в собі такого піднесення. Її робочий стіл був завалений рукописами, замітками, які ждали свого викінчення (М. Олійник);

// Стан нервового збудження.

З небувалим піднесенням, яке створюють лише справжні людські пориви душі і серця, йшов молодий художник додому (О. Іваненко);

Він підвівся з ліжка і знов почав командувати військом, але недовго тривало його нервове піднесення (З. Тулуб);

Роман був у надзвичайному, аж наче гістеричному [істеричному] піднесенні, розпалений і несамовитий (І. Багряний).