піднесення

ПІДНЕ́СЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підно́сити, піднести́ і підно́ситися, піднести́ся.

Застосування цих [тракторних] платформ на збиранні плодів звільняє збиральниць від піднесення тари, винесення плодів на дороги (Колг. Укр., 5, 1962, 33);

Ф. Енгельс у листі до М.Каутської заперечує проти піднесення письменником читачеві вже готових висновків (Рад. літ-во, 18, 1955, 39);

Купити щось коштовне він не міг, а піднесення якоїсь дрібнички тхнуло б обивательщиною. І він вирішив назбирати Вірі букет польових та лісових квітів (Бурл., Напередодні, 1956, 181);

Був се тільки пролог… тільки… піднесення завіси, сценка перед виставою (У. Кравч., Вибр., 1958, 278);

Нове піднесення широкого і масового руху проти старого порядку намітилось уже давно (Ленін, 13, 1971, 195);

Се було письмо від комісії для піднесення краєвого рільництва (Фр., II, 1950, 381);

Наукові основи господарювання, піднесення ролі економічних стимулів уже дають відчутні наслідки (Літ. Укр., 26.ІІ 1966, 1);

— Ти, мабуть, і сама добре знаєш, — звернувся він до Ніни, — що Марія Поліщук не потребує ніякого ні висунення, ні піднесення (Донч., V, 1957, 488);

Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення і піднесення до цілого степеня (Курс мат. анал., II, 1956, 11).

Звук висо́кого (сере́днього, ни́зького) підне́сення — голосний звук певного способу творення за допомогою підняття язика у вертикальному напрямку до піднебіння.

З голосних фонем української мови до звуків високого піднесення належать і, у (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1951, 139).

2. Запал, натхнення, душевний підйом, ентузіазм.

Молода енергія знайшла собі вихід і буяла в кожному кутку, в кожній дрібниці. Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (Кир., Вибр., 1960, 49);

Повстання повинно спиратись на революційне піднесення народу (Ленін, 34, 1973, 229);

З особливим піднесенням трудящі приступили до здійснення семирічного плану;

// Стан нервового збудження.

З небувалим піднесенням, яке створюють лише справжні людські пориви душі і серця, йшов молодий художник додому (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 88);

Він підвівся з ліжка і знов почав командувати військом, але недовго тривало його нервове піднесення (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднесення — підне́сення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. піднесення — Злет, збудження, запал, натхнення, ентузіязм; (стан) піднесеність. Словник синонімів Караванського
  3. піднесення — -я, с. 1》 Дія за знач. підносити, піднести і підноситися, піднестися. Звук високого (середнього, низького) піднесення — голосний звук певного способу творення за допомогою підняття язика у вертикальному напрямку до піднебіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піднесення — ПІДНЕ́СЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. підно́сити, піднести́ і підно́ситися, піднести́ся. Застосування цих [тракторних] платформ на збиранні плодів звільняє збиральниць від піднесення тари, винесення плодів на дороги (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. піднесення — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
  6. піднесення — Підне́сення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. піднесення — рос. подъем фаза економічного циклу, під час якої спостерігається інтенсивне зростання споживчого виробництва, а курси акцій і процентні ставки піднімаються до найвищого у даному циклі рівня. Eкономічна енциклопедія