підпалений
ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підпали́ти.
Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Б. Грінченко);
Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (П. Кочура);
* Образно. Підпалені сонцем хмарини, звичайна вечірня заграва, нагадували відблиск недавніх пожарів (С. Журахович);
// підпа́лено, безос. пред.
Стоптала подвір'я із садом люциперів [фашистів] чорних навала. Онуку забито у житі. Снарядом підпалено дім (А. Малишко).
2. у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.).
Він чує, як Орися торохтить у хатині кочергами, звідти пахне підпаленим свіжо випеченим хлібом (Григорій Тютюнник);
// Пошкоджений вогнем; обгорілий.
– Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене, місцями вже навіть сосульки [бурульки] висять (В. Собко).
3. у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою (про коня).
[Мартин:] Чого ти так засапався? Сопеш, як підпалений кінь (І. Карпенко-Карий).
Значення в інших словниках
- підпалений — підпа́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підпалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). || Пошкоджений вогнем; обгорілий. 3》 у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпалений — ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Словник синонімів української мови
- підпалений — ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підпали́ти. Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Гр., І, 1963, 526); Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах