1. Словник української мови в 11 томах

підпалений

ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підпали́ти.

Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Гр., І, 1963, 526);

Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Кочура, Зол. грамота, 1960, 151);

*Образно. Підпалені сонцем хмарини, звичайна вечірня заграва, нагадували відблиск недавніх пожарів (Жур., Вечір.., 1958, 277);

// підпа́лено, безос. присудк. сл.

Стоптала подвір’я із садом люциперів [фашистів] чорних навала. Онуку забито у житі. Снарядом підпалено дім (Мал., Запов. джерело, 1959, 112).

2. у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.).

Він чує, як Орися торохтить у хатині кочергами, звідти пахне підпаленим свіжо випеченим хлібом (Тют., Вир, 1964, 283);

// Пошкоджений вогнем; обгорілий.

— Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене, місцями вже навіть сосульки висять (Собко, Біле полум’я, 1952, 33).

3. у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою (про коня).

*У порівн. [Мартин:] Чого ти так засапався? Сопеш, як підпалений кінь (К.-Карий, І, 1960, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпалений — підпа́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підпалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). || Пошкоджений вогнем; обгорілий. 3》 у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпалений — ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підпали́ти. Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Б. Грінченко); Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (П. Кочура); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. підпалений — ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Словник синонімів української мови