пістон
ПІСТО́Н, а, ч.
1. Невеликий ковпачок з вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд в патронах або в снарядах.
Батькові було дуже багато мороки ховати від малого Олекси порох та пістони (Остап Вишня);
// Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць.
Вони, ті чарівні кругленькі пістони, начинені всередині сіркою та селітрою, лежали в моїй кишені (І. Микитенко).
2. Невеличка металева оправа певної форми, яку механічно прикріплюють, пробиваючи водночас отвір у шкірі, картоні і т. ін.
Дітей разом купали, роздивлялись Юльчині черевички – високі, з білим шитим рантом, з мідними пістонами (В. Кучер).
3. Клапан у мідному музичному духовому інструменті.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пістон — пісто́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пістон — -а, ч. 1》 Невеликий ковпачок із вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд у патронах або снарядах. || Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пістон — (машин.) толок (пістолі) див. патрон Словник чужослів Павло Штепа
- пістон — (від іт. pistone — поршень) — 1. Вентиль циліндричної форми у мідних духових інструментів. 2. Скорочена назва корнет-а-пістона. Словник-довідник музичних термінів
- пістон — пісто́н (франц. piston, з італ. pistone – поршень, від лат. pisto – товчу) 1. Металевий ковпачок з вибуховою речовиною, що запалює пороховий заряд у рушничних, пістолетних патронах. Словник іншомовних слів Мельничука
- пістон — Пісто́н, -то́на; -то́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пістон — ПІСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий ковпачок з вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд в патронах або в снарядах. Словник української мови в 11 томах