піхотинський

ПІХОТИ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до піхоти́нець.

Звикли [розвідники] до заземлених вогневих рубежів, до просування вперед крок за кроком, вони знали, що навіть переможна піхотинська атака не може переміщатися в просторі з такою неймовірною швидкістю (О. Гончар);

У повній армійській формі день у день навчались [студенти] піхотинській службі (С. Олійник);

// Належний піхотинцеві, признач. для піхотинця.

Василь Йосипович неодмінно носив шинель, піхотинський кашкет, офіцерський кітель і офіцерські штани (І. Рябокляч);

Ззаду його товкла піхотинська лопата, але він забув про неї і рив руками (Григорій Тютюнник).