піхотний

ПІХО́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до піхо́та.

– Призначили мене в піхотний полк сандружинницею (П. Панч);

Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Ірина Вільде);

Полк був піхотний, але вже не пішохідний (Ю. Смолич);

Вилетіла богунська батарея на сільську площу і, швидко поставивши гармати, відкрила вогонь. Піхотні лави зайняли двори (О. Довженко);

// у знач. ім. піхо́тний, ного, ч. Людина, яка діє пішки, у складі піхоти.

Зібрав [Турн] і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав [шикував] (І. Котляревський);

Всі вони не раз чули від нього, як на війні за одним піхотним гналася кістлява смертуха (Л. Юхвід).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піхотний — піхо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піхотний — -а, -е. Прикм. до піхота. Піхотний полк. || у знач. ім. піхотний, -ного, ч. Людина, яка діє пішки, у складі піхоти. Піхотний ріжок — духовий серпоподібний мундштуковий музичний інструмент без вентилів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піхотний — ПІХО́ТНИЙ (про військові з'єднання), ПІ́ШИЙ. В бій були введені всі піхотні батальйони (О. Гончар); Чотири піші сотні ще в ешелоні (А. Головко). Словник синонімів української мови
  4. піхотний — ПІХО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до піхо́та. — Призначили мене в піхотний полк сандружинницею (Панч, В дорозі, 1959, 142); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах