піхотний
ПІХО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до піхо́та.
— Призначили мене в піхотний полк сандружинницею (Панч, В дорозі, 1959, 142);
Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Вільде, Сестри.., 1958, 17);
Полк був піхотний, але вже не пішохідний (Смолич, V, 1959, 654);
Вилетіла богунська батарея на сільську площу і, швидко поставивши гармати, відкрила вогонь. Піхотні лави зайняли двори (Довж., І, 1958, 153);
// у знач. ім. піхо́тний, ного, ч. Людина, яка діє пішки, у складі піхоти.
Зібрав [Турн] і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав [шикував] (Котл., І, 1952, 214);
Всі вони не раз чули від нього, як на війні за одним піхотним гналася кістлява смертуха (Юхвід, Оля, 1959, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піхотний — піхо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- піхотний — -а, -е. Прикм. до піхота. Піхотний полк. || у знач. ім. піхотний, -ного, ч. Людина, яка діє пішки, у складі піхоти. Піхотний ріжок — духовий серпоподібний мундштуковий музичний інструмент без вентилів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піхотний — ПІХО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до піхо́та. – Призначили мене в піхотний полк сандружинницею (П. Панч); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Ірина Вільде); Полк був піхотний, але вже не пішохідний (Ю. Словник української мови у 20 томах
- піхотний — ПІХО́ТНИЙ (про військові з'єднання), ПІ́ШИЙ. В бій були введені всі піхотні батальйони (О. Гончар); Чотири піші сотні ще в ешелоні (А. Головко). Словник синонімів української мови