1. Великий тлумачний словник сучасної мови

піхотний

піхо́тний

-а, -е.

Прикм. до піхота. Піхотний полк.

|| у знач. ім. піхотний, -ного, ч. Людина, яка діє пішки, у складі піхоти.

Піхотний ріжок — духовий серпоподібний мундштуковий музичний інструмент без вентилів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піхотний — піхо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піхотний — ПІХО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до піхо́та. – Призначили мене в піхотний полк сандружинницею (П. Панч); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Ірина Вільде); Полк був піхотний, але вже не пішохідний (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. піхотний — ПІХО́ТНИЙ (про військові з'єднання), ПІ́ШИЙ. В бій були введені всі піхотні батальйони (О. Гончар); Чотири піші сотні ще в ешелоні (А. Головко). Словник синонімів української мови
  4. піхотний — ПІХО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до піхо́та. — Призначили мене в піхотний полк сандружинницею (Панч, В дорозі, 1959, 142); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах