п'яницький

П'ЯНИ́ЦЬКИЙ, а, е, розм.

Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв.

Попенко розказує про своїх знайомих бурсаків: про їх завзяття, про п'яницькі бенкети (Панас Мирний);

П'яницькі пісні лунали над селом (О. Донченко);

// Який буває у п'яниці.

Крізь грюкання та вищання долітав до нас голос п'яницький (Ганна Барвінок);

Звертаючи своє п'яницьке лице до начальника, він промовив: – ..Тут сталося щось недобре! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'яницький — п'я́ницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. п'яницький — -а, -е, розм. Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. || Який буває у п'яниці. Великий тлумачний словник сучасної мови