п'яницький
П'ЯНИ́ЦЬКИЙ, а, е, розм.
Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв.
Попенко розказує про своїх знайомих бурсаків: про їх завзяття, про п'яницькі бенкети (Панас Мирний);
П'яницькі пісні лунали над селом (О. Донченко);
// Який буває у п'яниці.
Крізь грюкання та вищання долітав до нас голос п'яницький (Ганна Барвінок);
Звертаючи своє п'яницьке лице до начальника, він промовив: – ..Тут сталося щось недобре! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'яницький — п'я́ницький прикметник Орфографічний словник української мови
- п'яницький — -а, -е, розм. Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. || Який буває у п'яниці. Великий тлумачний словник сучасної мови