п'януватий
П'ЯНУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи п'яний.
На його обличчі вираз безтурботного вдоволення. П'янувата посмішка ніби говорить: “Тепло на світі, мир на землі, а на столі горілка. Чого ж іще треба?” (С. Журахович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'януватий — п'янува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- п'януватий — див. п'яний Словник синонімів Вусика
- п'януватий — -а, -е. Трохи п'яний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'януватий — П'януватий, -а, -е Немного пьяный, выпивши. Черк. у. Словник української мови Грінченка