п'янюга

П'ЯНЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл., лайл.

Те саме, що п'яни́ця.

Картьожники [картярі], п'янюги, .. Побравшись за руки, ходили І все о плутнях говорили (І. Котляревський);

[Одарка:] А мій же п'янюга де, кажи, де? [Горпина:] Господь з тобою, Одарко! Я твого чоловіка ніколи .. в моїй хаті не бачила! (М. Кропивницький);

Ти все бачиш, ти все знаєш... І сякі, такі п'янюги, злодії. Господи! (Панас Мирний);

[Копистка:] Бувало всього. Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму. Прокинешся вранці .. То вона: “Що, пянюго, голова болить?” (М. Куліш);

Принесла її [гуску] пані Бусликова і сказала: – Пані Ганусю, візьміть си [собі] тоту [цю] гуску, але я вас дуже прошу, чи не буде ваша ласка вишити ще й мого чоловіка. Бо тая п'янюга мене в гріб заведе (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'янюга — п'яню́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. п'янюга — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  3. п'янюга — -и, ч. і ж., зневажл., лайл. Те саме, що п'яниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. п'янюга — П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл. Словник синонімів української мови