п'ятка

П'Я́ТКА¹, и, ж.

1. Те саме, що п'ята́. 1.

Махне [Еней] мечем – врагів десятки Лежать, повиставлявши п'ятки (І. Котляревський);

Босоніж ішла ж [Світлана]... Нили п'ятки опухлі... Терпіла (І. Нехода).

2. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь.

Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Панас Мирний);

[Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п'ятки до коси..! (М. Кропивницький);

Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п'ятці має вимірювальне зусилля стабільніше (з навч. літ.).

◇ (1) Душа́ аж в п'я́тках (д) див. душа́;

(2) Душа́ вже й в п'я́тках (д) див. душа́; Душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т. ін.) / втекла́ (опусти́лася, схова́лася і т. ін.) <�Душа́ [аж] у п'я́тах (у п'я́тках)> див. душа́;

Ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (зма́зати, намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) [са́лом (сма́льцем)] п'я́ти (рідше п'я́тки) див. ма́зати;

Се́рце впа́ло до п'ят <�Се́рце опини́лося в п'я́тах> див. се́рце.

П'Я́ТКА², и, ж.

1. діал. П'ятірка.

П'ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (І. Франко);

– Маємо п'ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п'ять днів (А. Крушельницький);

Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п'ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (С. Ковалів).

2. заст. Купка з п'яти снопів, складених у певному порядку на полі, в городі.

Снопи складали в п'ятки, .. полукіпки (30 шт.), копи (60 шт.) (з наук.-попул. літ.);

– Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків, .. п'ятками (І. Нечуй-Левицький).