раб

РАБ, а́, ч.

1. У рабовласницькому суспільстві – представник експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала в повній власності свого володаря – рабовласника.

Раби були першим в історії пригнобленим класом. Вони не мали власності, були позбавлені всіх прав і належали своїм панам-рабовласникам, на яких змушені були працювати (з навч. літ.);

[Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка);

Величезний старовинний вал, зведений в сиву давнину руками рабів, .. зараз весь був начинений бетоном та сталлю (О. Гончар);

* У порівн. Я працював, як раб (І. Франко);

// Селянин-кріпак або слуга кріпосника.

Пригадались йому батько, мати, сумні розмови про панщину, про різки, про те, як на собак людей міняють, в карти програють... Раніш ці розмови не дуже вражали хлопця .. Тепер лягли вони на нього всією страшною своєю вагою. Раб... невільник, довічний попихач (С. Васильченко);

// Людина, яка потрапила в економічну, політичну залежність від кого-небудь, втратила свої права, свободу дій, зробившись підлеглою, підневільною.

– Ух, і вовк той Судислав. Закрутив мене своїми гривнями, і не бачити мені світу .. І вчора, і сьогодні у нього [на полі], і завтра, а дома коли? Каже мені жінка, став ти, Людомире, рабом (А. Хижняк);

Поступово з жартівливих розмов знову зійшли [заробітчани] на Таврію, на умови найму та життя строкових рабів (О. Гончар);

Хотіли нас фріци рабами зробить – та нам їхні орди вдалось пощербить (П. Тичина).

2. перен. Той, хто сліпо виконує волю вищепоставленої особи, осіб, плазує перед ними.

[Муза:] Не я тобі [поетові] служу, а ти мій раб, ще й вірний (Леся Українка);

Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський).

3. перен. Той, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, вчинки і т. ін.

– Ох, який ти злий! Ти пригноблюєш ближніх! – Я слугую дальнім. – Ти раб своїх пристрастей і помилок! (О. Довженко);

– Але наука, Ірен, сувора. Щоб опанувати її , треба стати її рабом, треба віддати їй ввесь час і всі думки. Задля неї доводиться раз у раз поступатися собою (В. Підмогильний).

(1) Раб Бо́жий:

а) (рел.) християнин.

– Візьміть, Божі старці, – кажу я, – хоч пляшки та пом'яніть рабів Божих: Петра, й Грегора, й Олену, й Наталію (І. Нечуй-Левицький);

б) (жарт.) чоловік взагалі.

Одного разу і мене – раба Божого командир у курінь свій закликав (Яків Баш).

◇ (2) Раб ла́мпи.