работорговець
РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, РАБОТОРГІ́ВЕЦЬ, вця, ч.
Той, хто торгує рабами (у 1 знач.).
Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (З. Тулуб);
Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці. Ці работорговці йшли слідом за військом, купували військовополонених, скуповували людей у піратів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- работорговець — работорго́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- работорговець — -вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- работорговець — РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452); Рабів купували на ринках... Словник української мови в 11 томах