1. Орфографічний словник української мови

работорговець

работорго́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. работорговець — -вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. работорговець — РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, РАБОТОРГІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (З. Тулуб); Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці. Словник української мови у 20 томах
  3. работорговець — РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452); Рабів купували на ринках... Словник української мови в 11 томах