1. Словник української мови в 11 томах

работорговець

РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.).

Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452);

Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці. Ці работорговці йшли слідом за військом, купували військовополонених, скуповували людей у піратів (Іст. стар. світу, 1957, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. работорговець — работорго́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. работорговець — -вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. работорговець — РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, РАБОТОРГІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (З. Тулуб); Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці. Словник української мови у 20 томах