радісно
РА́ДІСНО.
Присл. до ра́дісний 1, 2.
– Є, є! – вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (А. Турчинська);
Степан Васильович радісно зустрічає парубка. – А я вже думав, що ти зовсім відбився від рук (М. Стельмах);
Задумане завжди лице його на сей раз грало якоюсь усмішкою, очі радісно блищали (Панас Мирний);
* Образно. З-за обрію вставало червоне вранішнє сонце і радісно вітало молоду зелену землю (Ю. Збанацький);
// у знач. пред.
Йому тут було радісно й добре... (М. Коцюбинський).
◇ (1) На се́рці ра́дісно (ра́дість); Ра́дісно на се́рці кому, у кого – хтось радісний, відчуває особливе піднесення.
Перед ним на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка .. На серці в його було так радісно, так повно щастя... (М. Коцюбинський);
Закрутилась в мене голова, а на серці така радість, така радість! (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- радісно — ра́дісно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- радісно — I бентежно, великодньо, весело, по-святковому, празниково, різдвяно, святково, тьохкотно II див. охоче Словник синонімів Вусика
- радісно — Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радісно — ВЕ́СЕЛО (з веселістю, з радістю), РА́ДІСНО. Весело гуторячи, йшов я з громадкою знайомих селян (І. Франко); Красень смаглявий, чорнобривий... а чорні очі весело іскряться (О. Гончар); Радісно защебетали дівчата (М. Стельмах). — Пор. 1. весе́лий. Словник синонімів української мови
- радісно — Ра́дісно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- радісно — РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2. — Є, є! — вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (Турч., Зорі.., 1950, 363); Степан Васильович радісно зустрічає парубка. Словник української мови в 11 томах
- радісно — Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25. Словник української мови Грінченка