1. Словник української мови в 11 томах

радісно

РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2.

— Є, є! — вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (Турч., Зорі.., 1950, 363);

Степан Васильович радісно зустрічає парубка. — А я вже думав, що ти зовсім відбився від рук (Стельмах, І, 1962, 351);

Задумане завжди лице його на сей раз грало якоюсь усмішкою, очі радісно блищали (Мирний, IV, 1955, 116);

*Образно. З-за обрію вставало червоне вранішнє сонце і радісно вітало молоду зелену землю (Збан., Старший брат, 1952, 23);

// у знач. присудк. сл.

Йому тут було радісно й добре… (Коцюб., II, 1955, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радісно — ра́дісно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. радісно — I бентежно, великодньо, весело, по-святковому, празниково, різдвяно, святково, тьохкотно II див. охоче Словник синонімів Вусика
  3. радісно — Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. радісно — РА́ДІСНО. Присл. до ра́дісний 1, 2. – Є, є! – вигукує радісно Оленка, витягаючи гарну рибину (А. Турчинська); Степан Васильович радісно зустрічає парубка. – А я вже думав, що ти зовсім відбився від рук (М. Словник української мови у 20 томах
  5. радісно — ВЕ́СЕЛО (з веселістю, з радістю), РА́ДІСНО. Весело гуторячи, йшов я з громадкою знайомих селян (І. Франко); Красень смаглявий, чорнобривий... а чорні очі весело іскряться (О. Гончар); Радісно защебетали дівчата (М. Стельмах). — Пор. 1. весе́лий. Словник синонімів української мови
  6. радісно — Ра́дісно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. радісно — Радісно нар. Радостно. І весело й любо і радісно. Левиц. І. 25. Словник української мови Грінченка