1. Словник української мови у 20 томах

разючість

РАЗЮ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Абстр. ім. до разю́чий.

Юля зрозуміла, що класний керівник цілком правильно визначив її майбутню розмову з Лукашевич. Не гніватись, а говорити точними словами, щоб вони влучали в саме серце. Щоб Варя відчула їх справедливу разючість (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. разючість — разю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. разючість — -чості, ж. Абстр. ім. до разючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. разючість — РАЗЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до разю́чий. Юля зрозуміла, що класний керівник цілком правильно визначив її майбутню розмову з Лукашевич. Не гніватись, а говорити точними словами, щоб вони влучали в саме серце. Щоб Варя відчула їх справедливу разючість (Донч., V, 1957, 285). Словник української мови в 11 томах