рай

РАЙ, ра́ю, ч.

1. За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті.

Господи, візьми мою душу до себе в рай! (І. Нечуй-Левицький);

Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Леся Українка);

* У порівн. Сіяло сонце: в небесах Ані хмариночки; та тихо Та любо, як у раї (Т. Шевченко);

// За біблійною легендою – сад, у якому жили перші люди Адам і Єва до так званого гріхопадіння.

– Хочеш, – питаю, – я прочитаю, як Бог творив світ і перших людей, як вони жили в раю, як согрішили й що їм було за те? (Панас Мирний);

– Там [у святому письмі] сказано, що Бог, виганяючи з раю наших прародичів, дав їм за одежу шкіри звірячі (І. Франко).

2. перен. Красива, благодатна місцевість.

У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим (Т. Шевченко);

[Іван:] Глянеш кругом себе – рай та й годі! Зорі – як свічі воскові, води – немов срібло, за садами хат не видко (С. Васильченко);

[Наташа:] А у вас тут гарно, природа прекрасна, прямо рай... (О. Корнійчук);

В задумі вічній гори, земний чудесний рай. Спокійне синє море, вишневий небокрай (В. Сосюра);

// Чудове, спокійне, щасливе життя.

Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину (Л. Глібов);

Добре мені стало жити на білому світі! І на роботі ладиться, .. і дома просто-таки рай (Ірина Вільде);

// Насолода, блаженство, щастя.

Він нагадав Настю .. Серце його знов забагло кохання, того тихого раю, про який він так довго марив (М. Коцюбинський);

Рай далекого дитинства розкривався перед ними червоними маками, рожевим цвітом і волошками (О. Довженко).

3. перен. Лагідне, ніжне звертання до близької, дорогої людини.

Ти, любко моя, моє сонце, мій раю, Коли б я побачив тебе ще хоч раз! (Леся Українка);

[Маруся (до Грицька):] Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий (В. Самійленко).

◇ (1) Серде́чний рай – насолода, втіха від кохання.

Мені ж, мій Боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! (Т. Шевченко);

Як Ада́м і Є́ва в раю́ див. Ада́м;

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) у раю́, зі сл. жити:

а) безтурботно, спокійно, добре.

Приїхавши, я три дні жила як у раю (Леся Українка);

Ховрах .. допитує куму. А та йому: .. Наставили мене суддею до курей, Я їх кохала, як дітей; .. Всі добрість бачили мою, Бо всі жили мов у раю (Л. Глібов);

б) у злагоді.

Живуть [хто щиро любить] як у раю: не тільки сварки і лайки межи ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Г. Квітка-Основ'яненко).