1. Словник синонімів української мови

рай

РАЙ (у багатьох релігіях — місце, де блаженствують праведники після смерті), ЕДЕ́М книжн. Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, Господи, плюють І нам дивитись не дають (Т. Шевченко); (Неофіт-раб:) За жадного не хочу помирати: ні за царя в незнаному едемі, ні за тиранів на горі Олімпі (Леся Українка).

ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал., ПАЙДА діал. Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, — з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів'я); (Михайло:) Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). — Пор. задово́лення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рай — рай іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рай — (біблійний) сад, едем; (небесний) Небо, Небеса, вічне <�небесне, Боже> царство, житлище святих, Єлисейські поля; (земний) казковий край, Аркадія; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. РАЮ! див. РАДОСТЕ! Словник синонімів Караванського
  3. рай — раю, ч. 1》 За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. || За біблійною легендою – сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до гріхопадіння. 2》 перен. Красива, благодатна місцевість. || Чудове, спокійне, щасливе життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рай — РАЙ, ра́ю, ч. 1. За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. Господи, візьми мою душу до себе в рай! (І. Нечуй-Левицький); Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Леся Українка); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. рай — рай: ♦ на си́лу в раю́ не бу́деш (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. рай — Вольному воля, а спасенному рай. Роби як знаєш. До раю навпростець, та ще й в ходаках. Іронія з фарисейської побожності. Коби ти був у раю, а я коло тебе з краю. Побожне бажання двох приятелів. Краще іти до неба в лахмітях, як до пекла в шатах. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. рай — За Біблією країна вічного щастя, місцеперебування перших людей (Адам і Єва) до виявлення ними непослуху Богові й вигнання їх звідтіля. Універсальний словник-енциклопедія
  8. рай — див. рай і пекло Філософський енциклопедичний словник
  9. рай — Рай, ра́ю, ра́єві, в раю́; раї́, -ї́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рай — РАЙ¹, ра́ю, ч. 1. За релігійними уявленнями — місце, де блаженствують праведники після смерті. Господи, візьми мою душу до себе в рай! (Н.-Лев., II, 1956, 21); Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах