рало
РА́ЛО, а, с., іст.
1. Примітивне знаряддя для оранки землі.
Поширення землеробства привело до виникнення рала – первісного знаряддя для оранки (з навч. літ.);
– Я йому для того музею дерев'яне рало віддав. Ще від покійного діда зосталося (В. Кучер);
* У порівн. Чобітьми, як ралом, проскородив Він кордони чотирьох держав (Т. Масенко).
2. У стародавній Русі – одиниця оподаткування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рало — ра́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рало — ур. орало; (залізне) плуг. Словник синонімів Караванського
- рало — -а, с. 1》 с. г., заст. Примітивне знаряддя для оранки землі. 2》 іст. У давній Русі – одиниця оподаткування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рало — Найдавніше сільськогосподарське знаряддя для оранки землі (без відгортання борозни); у Європі відоме з бронзової доби; на етнічній території України відоме з кінця I тис. до н.е.; використовувалося... Універсальний словник-енциклопедія
- рало — ПЛУГ (сільськогосподарське знаряддя для оранки), ОРА́ЛО заст., уроч., РА́ЛО заст., уроч.; СОХА́ (примітивне знаряддя). (Чоловік:) За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота, а ота бійка та бороття, воно мені без діла (С. Словник синонімів української мови
- рало — Ра́ло, -ла, -лу; ра́ла, рал Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рало — РА́ЛО, а, с. 1. с. г., заст. Примітивне знаряддя для оранки землі. Поширення землеробства привело до виникнення рала — первісного знаряддя для оранки (Іст. СРСР, І, 1957, 10); — Я йому для того музею дерев’яне рало віддав. Словник української мови в 11 томах
- рало — Рало, -ла с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб... Словник української мови Грінченка