раннім-рано

РА́ННІМ-РА́НО, присл.

Дуже рано, на світанку.

Викликаний повісткою до губернського суду в якійсь земельній справі якраз у суботу, побіг Купріян до Чернігова раннім-рано до схід сонця і ввечері повернувся додому (О. Довженко);

Раннім-рано прокидалась Тиснянчиха, виходила з сарайчика на чужому дворі, ставала на опалому листі під деревом, тривожними очима дивилась навкруги й думала: “Що ж далі робити?” (С. Скляренко).