рахубистий
РАХУ́БИСТИЙ, а, е, розм., рідко.
Стос. до рахуби (у 2 знач.).
У нас, приміром, на волах їздять, а в них на верблюдах, і що є верблюди з одним горбом, а є з двома. Рахубиста товаряка, – засміявся Кузь. – Їсть і п'є раз на місяць (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахубистий — раху́бистий прикметник Орфографічний словник української мови
- рахубистий — див. спритний; умілий Словник синонімів Вусика
- рахубистий — -а, -е. 1》 Ощадливий, меркантильний. 2》 Пов'язаний з клопотами, метушнею; марудний. Великий тлумачний словник сучасної мови