рахубний
РАХУ́БНИЙ, а, е, розм., заст.
Стос. до рахуби (у 2 знач.).
Людина він був рахубна й хитра (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
РАХУ́БНИЙ, а, е, розм., заст.
Стос. до рахуби (у 2 знач.).
Людина він був рахубна й хитра (З. Тулуб).