рахубний

раху́бний

прикметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахубний — див. спритний Словник синонімів Вусика
  2. рахубний — РАХУ́БНИЙ, а, е, розм., заст. Стос. до рахуби (у 2 знач.). Людина він був рахубна й хитра (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. рахубний — РАХУ́БНИЙ, а, е, розм., заст. Стос. до рахуби (у 2 знач.). Людина він був рахубна й хитра (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47). Словник української мови в 11 томах