рвучий

РВУ́ЧИЙ, а, е, діал.

Рвучкий.

В воді каміння велике, гостре, .. вода рвуча, розпінена, а зимна! (О. Кобилянська);

* Образно. Де ж ті слова, що в форму красоти замкнуть чуття бурхливу річку рвучу? (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвучий — -а, -е, діал. Рвучкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рвучий — РВУ́ЧИЙ, а, е, діал. Рвучкий. В воді каміння велике, гостре,.. вода рвуча, розпінена, а зимна! (Коб., І, 1956, 486); *Образно. Де ж ті слова, що в форму красоти замкнуть чуття бурхливу річку рвучу? (У. Кравч., Вибр., 1958, 195). Словник української мови в 11 томах