ревкомівець
РЕВКО́МІВЕЦЬ, вця, ч.
Член ревкому.
– Здрастуйте, молоді люди. Я Мічурін. – Здрастуйте, товаришу професор, – відповіли ревкомівці хором (О. Довженко);
З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ревкомівець — ревко́мівець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- ревкомівець — -вця, ч., іст. Член ревкому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ревкомівець — РЕВКО́МІВЕЦЬ, вця, ч. Член ревкому. — Здрастуйте, молоді люди. Я Мічурін. — Здрастуйте, товаришу професор, — відповіли ревкомівці хором (Довж., Зач. Десна, 1957, 225); З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Тют., Вир, 1964, 310). Словник української мови в 11 томах