1. Словник української мови в 11 томах

ревкомівець

РЕВКО́МІВЕЦЬ, вця, ч. Член ревкому.

— Здрастуйте, молоді люди. Я Мічурін. — Здрастуйте, товаришу професор, — відповіли ревкомівці хором (Довж., Зач. Десна, 1957, 225);

З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Тют., Вир, 1964, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревкомівець — ревко́мівець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. ревкомівець — -вця, ч., іст. Член ревкому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ревкомівець — РЕВКО́МІВЕЦЬ, вця, ч. Член ревкому. – Здрастуйте, молоді люди. Я Мічурін. – Здрастуйте, товаришу професор, – відповіли ревкомівці хором (О. Довженко); З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах