ревкомівець

ревко́мівець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревкомівець — -вця, ч., іст. Член ревкому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ревкомівець — РЕВКО́МІВЕЦЬ, вця, ч. Член ревкому. – Здрастуйте, молоді люди. Я Мічурін. – Здрастуйте, товаришу професор, – відповіли ревкомівці хором (О. Довженко); З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. ревкомівець — РЕВКО́МІВЕЦЬ, вця, ч. Член ревкому. — Здрастуйте, молоді люди. Я Мічурін. — Здрастуйте, товаришу професор, — відповіли ревкомівці хором (Довж., Зач. Десна, 1957, 225); З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Тют., Вир, 1964, 310). Словник української мови в 11 томах