ревнивиця

РЕВНИ́ВИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до ревни́вець.

Можливо, саме в цей час Феодосія Антонівна бідкалася біля побитих вікон і кляла на чому світ стоїть ще одну ревнивицю (І. Сочивець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревнивиця — ревни́виця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. ревнивиця — -і, розм. Жін. до ревнивець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ревнивиця — РЕВНИ́ВИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до ревни́вець. Словник української мови в 11 томах