ревнивиця
РЕВНИ́ВИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до ревни́вець.
Можливо, саме в цей час Феодосія Антонівна бідкалася біля побитих вікон і кляла на чому світ стоїть ще одну ревнивицю (І. Сочивець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ревнивиця —
ревни́виця іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
ревнивиця —
-і, розм. Жін. до ревнивець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ревнивиця —
РЕВНИ́ВИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до ревни́вець.
Словник української мови в 11 томах