революціонерка
РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж.
Жін. до революціоне́р.
– Вона не просто собі вчителька, Даньку... Бойова! Це, видно, справжня революціонерка..! (О. Гончар);
Професіональна революціонерка (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- революціонерка — революціоне́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- революціонерка — -и. Жін. до революціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- революціонерка — Революціоне́рка, -рки, -рці; -не́рки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- революціонерка — РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до революціоне́р. — Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова! Це, видно, справжня революціонерка, правдистка! (Гончар, Таврія, 1952, 97); Марія Іллінічна [Ульянова] була професіональною революціонеркою (Веч. Київ, 17.ІІ 1968, 3). Словник української мови в 11 томах