1. Словник української мови в 11 томах

революціонерка

РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до революціоне́р.

— Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова! Це, видно, справжня революціонерка, правдистка! (Гончар, Таврія, 1952, 97);

Марія Іллінічна [Ульянова] була професіональною революціонеркою (Веч. Київ, 17.ІІ 1968, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. революціонерка — революціоне́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. революціонерка — -и. Жін. до революціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. революціонерка — РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до революціоне́р. – Вона не просто собі вчителька, Даньку... Бойова! Це, видно, справжня революціонерка..! (О. Гончар); Професіональна революціонерка (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. революціонерка — Революціоне́рка, -рки, -рці; -не́рки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)