ремінець

РЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.).

– Знаєш, де твої нашильники, що вліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Л. Мартович);

Придбати складаний ножик – це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Є. Кравченко);

Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник).

2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ремінець — реміне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ремінець — -нця, ч. 1》 Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). 2》 тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
ремінець — підтя́гувати (стя́гувати, затя́гувати і т. ін.) / підтягти́ (стягти́, затягти́ і т. ін.) па́ски (па́сок, ремінці́, очкурі́, пояски́ і т. ін.). Бути напівголодним, недоїдати. Ти в армії був на всьому готовому, а ми паски підтягували (С. Фразеологічний словник української мови
ремінець — ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. Словник синонімів української мови
ремінець — Реміне́ць, -мінця́, -мінце́ві, -це́м; -мінці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ремінець — РЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що вліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Март., Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Словник української мови в 11 томах
ремінець — Ремінець, -нця м. 1) ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292. Словник української мови Грінченка