ремінний
РЕМІ́ННИЙ, а, е.
Зробл. з ременя, ременів.
Сидів [пасажир] на шкіряному чемодані, перев'язаному ремінними пасами (Іван Ле);
У великій руці [Карпа] гадюкою звивався і відскакував назад ремінний нагай (М. Стельмах);
// Вигот., зробл. з шкіри; шкіряний.
Люди жнуть або косять, а її Андрій іде стежкою, ремінна торба через плече, бриль на потилиці, і ціпком вимахує... (М. Коцюбинський);
Немов привітав [кінь] зарослого густою бородою високого й дужого чоловіка в посмаленому ковальському одягові під ремінним фартухом на шиї (Іван Ле);
// Який здійснюється за допомогою ременів.
– Не можна, скажемо, в сучасний автомобіль поставити ремінну передачу на задні колеса, як це було в перших автомобілях Форда (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ремінний — ремі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- ремінний — Шкіряний Словник синонімів Караванського
- ремінний — -а, -е. Зробл. з ременя, ременів. || Вигот., зробл. зі шкіри; шкіряний. || Який здійснюється за допомогою ременів, пасів. Ремінна передача — різновид трансмісії у верстатах, двигунах внутрішнього згоряння та сучасних мотоциклах замість цепу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ремінний — ШКІРЯНИ́Й (виготовлений із шкіри; обтягнутий шкірою), РЕМІ́ННИЙ, ШКУРАТЯ́НИЙ розм., ШКУРЯНИ́Й заст., СКІРАНИ́Й діал. У бриджах і гімнастерці кольору хакі, шкіряних крагах,.. — він стояв і посміхався (І. Словник синонімів української мови
- ремінний — Ремі́нний, -на, -це Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ремінний — РЕМІ́ННИЙ, а, е. Зробл. з ременя, ременів. Сидів [пасажир] на шкіряному чемодані, перев’язаному ремінними пасами (Ле, Міжгір’я, 1953, 8); У великій руці [Карпа] гадюкою звивався і відскакував назад ремінний нагай (Стельмах, II, 1962, 365); // Вигот. Словник української мови в 11 томах
- ремінний — Ремінний, -а, -е Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ном. № 2578. Ремінний батіг. Чуб. V. 472. Словник української мови Грінченка