ремінний

Значення в інших словниках

1. ремінний — ремі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. ремінний — -а, -е. Зробл. з ременя, ременів. || Вигот., зробл. зі шкіри; шкіряний. || Який здійснюється за допомогою ременів, пасів. Ремінна передача — різновид трансмісії у верстатах, двигунах внутрішнього згоряння та сучасних мотоциклах замість цепу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ремінний — РЕМІ́ННИЙ, а, е. Зробл. з ременя, ременів. Сидів [пасажир] на шкіряному чемодані, перев'язаному ремінними пасами (Іван Ле); У великій руці [Карпа] гадюкою звивався і відскакував назад ремінний нагай (М. Стельмах); // Вигот., зробл. з шкіри; шкіряний. Словник української мови у 20 томах
4. ремінний — ШКІРЯНИ́Й (виготовлений із шкіри; обтягнутий шкірою), РЕМІ́ННИЙ, ШКУРАТЯ́НИЙ розм., ШКУРЯНИ́Й заст., СКІРАНИ́Й діал. У бриджах і гімнастерці кольору хакі, шкіряних крагах,.. — він стояв і посміхався (І. Словник синонімів української мови
5. ремінний — Ремі́нний, -на, -це Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ремінний — РЕМІ́ННИЙ, а, е. Зробл. з ременя, ременів. Сидів [пасажир] на шкіряному чемодані, перев’язаному ремінними пасами (Ле, Міжгір’я, 1953, 8); У великій руці [Карпа] гадюкою звивався і відскакував назад ремінний нагай (Стельмах, II, 1962, 365); // Вигот. Словник української мови в 11 томах
7. ремінний — Ремінний, -а, -е Ременный, сдѣланный изъ ремня, кожаный. Ремінний пояс. Ном. № 2578. Ремінний батіг. Чуб. V. 472. Словник української мови Грінченка