ремінь

РЕМІ́НЬ, ме́ню, ч.

Оброблена шкіра, шевський товар.

– Я знаю – віжки всі цупкі. Чи з шовку, чи з ременю (В. Самійленко);

[Свирид:] Кожному своє на думці. Мовляв: бондареві – обручі, шевцеві – ремінь, хліборобові – земля!.. (М. Кропивницький);

Він вийняв з кишені шмат ременю, пар на дві підметок (А. Головко).

РЕ́МІНЬ, меня, ч.

1. Довга смужка обробленої шкіри.

Безшумно скочив з каменя, безшумно ступив за ним кінь – лиш стремено дзенькнуло. Не зупиняючися, схопив Марусяк ремінь і перекинув через сідло... (Г. Хоткевич);

Жовнір мовчки, похмуро вислухав панну, ні єдиним словом не обізвався, а тільки зручніше поправив собі на плечі ремінь рушниці (Г. Косинка);

Він [управитель] уже й на ниву дивився такими очима, як на забастовщиків, і зо зла вперіщив по ній нагаєм. Одна житня стеблина зачепилася за плетений ремінь, з коренем вискочила з землі (М. Стельмах);

// Шкіряний пояс.

Примруживши очі, дивлячись крізь райдужну щілину, побачив [ад'ютант] обтягнуту вузенькою спідничкою фігурку з широким ременем на тоненькій талії (Григорій Тютюнник);

Вони одягли нову форму, туго підперезалися широкими ременями (В. Собко).

2. заст. Широкий шкіряний пояс з сумочкою при ньому.

Ой листочок яворовий, широкий та довгий: Люблять мене молодиці, поки ремінь повний (з народної пісні);

Ремінь був замкнений, він ніколи не здіймався, ні вдень ні вночі. І тим же самим закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися... (Г. Хоткевич).

3. Довга смужка шкіри або цупкої тканини, що використовується для передачі руху від одного шківа до іншого.

– Сьогодні мій верстат закапризував зранку, – скаржилась вона майстрові, – двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко);

– Ремінь од двигуна, шкіряний, купили на торгах, як розкуркулювали Очкура (Григорій Тютюнник).

(1) Ре́мінь (рі́зка і т. ін.) хо́дить по кому (по спи́ні в кого, чиїй) – ременем, різкою і т. ін. б'є, шмагає хтось кого-небудь.

У кочерги два кінці: один по мені буде ходить, другий по тобі (Номис);

Скілько раз чубук ходив по його спині (Панас Мирний);

Факти фактами. Ходив дідів аршин по Васьковій спині? Хіба ж це можна приховати? (Ю. Збанацький);

Забуто ремінь, що стільки разів по спині у нього ходив, дорікання та крики відчаю, і нею, матір'ю, постійну ту люту війну прощено, коли він її вимордовував своїм цілоденним байдикуванням (О. Гончар);

Вона [попруга] хоч і рідко ходить по спині хлопчака, та нагадує про себе щоразу (М. Стельмах).