1. Фразеологічний словник української мови

ремінь

де́рти паси́ (ре́мені) з кого. Мучити, катувати кого-небудь. Верещала (баба), як би з неї хто паси дер (В. Стефаник); — Якщо ваше високородіє скажуть: “Швейку, ні в чому не признавайтесь”, я буду викручуватись, коли б з мене і паси дерли (Переклад С. Масляка).

кра́яти ре́мені зі шкі́ри. Нещадно, жорстоко карати. І сам він (отаман) якось опустився. Вислухав мовчки такі речі, такі слова, за одного з котрих давніше ремені би зі шкіри краяв (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремінь — ре́мінь іменник чоловічого роду смужка шкіри; пояс ремі́нь іменник чоловічого роду матеріал Орфографічний словник української мови
  2. ремінь — 1) шкіряний ПОЯС; (машинний) пас; ремінець, ремінчик, зб. реміняччя. 2) (оброблена шкіра) шевський товар; реміння. Словник синонімів Караванського
  3. ремінь — див. пояс Словник синонімів Вусика
  4. ремінь — [рем'ін'] -меин'а, ор. -меинеим, м. (ў) -меин'і, мн. -меин'і, -меин'іў (пояс) і [реим'ін'] -мен'у, ор. -менеим, м. (на) -мен'і (матеріал) Орфоепічний словник української мови
  5. ремінь — I р`емінь-меня, ч. 1》 Довга смужка обробленої шкіри. || Шкіряний пояс. 2》 заст. Широкий шкіряний пояс із сумочкою при ньому. 3》 Довга смужка шкіри або цупкої тканини, що використовується для передачі руху від одного шківа до іншого. II рем`інь-меню, ч. Оброблена шкіра, шевський товар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ремінь — РЕМІ́НЬ, ме́ню, ч. Оброблена шкіра, шевський товар. – Я знаю – віжки всі цупкі. Чи з шовку, чи з ременю (В. Самійленко); [Свирид:] Кожному своє на думці. Мовляв: бондареві – обручі, шевцеві – ремінь, хліборобові – земля!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  7. ремінь — З кого ремінь деруть, а з кого лій топлять. Одного сварять і заставляють тяжко працювати, а іншого жаліють і догоджають йому. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. ремінь — ПАС (привідний), РЕ́МІНЬ, БИ́НДА. Старий припадав на праву ногу, яку йому ще до війни різонуло пасом з молотарки (П. Загребельний); — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, ..двічі ремінь скидав зі шківа (О. Словник синонімів української мови
  9. ремінь — Ре́мінь, -мені; -мені, -нів (пояс) ремі́нь, -ме́ню; -ме́ні, -ме́нів (матеріял) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ремінь — РЕ́МІНЬ, меня, ч. 1. Довга смужка обробленої шкіри. Безшумно скочив з каменя, безшумно ступив за ним кінь — лиш стремено дзенькнуло. Не зупиняючися, схопив Марусяк ремінь і перекинув через сідло… (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  11. ремінь — Ремінь, -ню м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Словник української мови Грінченка