ренесанс
РЕНЕСА́НС, у, ч.
1. Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що змінив середньовіччя у XIV–XVI ст.; Відродження.
– Се [розлучення з чоловіком] ціла історія, чисто як із італійської новели з часів Ренесансу (І. Франко);
// перен. Узагалі розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду.
Своєрідний ренесанс переживав на Україні пришелець з минулих століть – орган. – “Срібна” музика, що звучала на повний голос у XVI –XVIII століттях, знову повертається до слухачів у своїй чудовій красі (з наук.-попул. літ.).
2. Архітектурний стиль епохи Відродження, який змінив готичний і сприйняв елементи греко-римської архітектури з великою кількістю рельєфних прикрас.
Має цей палац усередині 58 кімнат, а всіх приміщень (балконів, переходів) – 116. Домінує стиль ренесанс (Остап Вишня).
Значення в інших словниках
- Ренесанс — Ренеса́нс іменник чоловічого роду історичний період — Відродження іст. Орфографічний словник української мови
- ренесанс — (- епоху) Відродження; П. розквіт, піднесення, відродження. Словник синонімів Караванського
- ренесанс — (від фр. renaissance — відродження) епоха Відродження — суспільно-політичний та культурний рух в країнах Європи у ХІV-ХVІ ст., яке протиставило себе Середньовіччю; характеризується інтересом до людини у дусі античного мистецтва Словник іншомовних соціокультурних термінів
- ренесанс — [реинеисанс] -нсу, м. (на) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
- ренесанс — -у, ч. 1》 Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що внаслідок зародження капіталізму змінив середньовіччя у 14-16 ст.; Відродження. || перен. Взагалі розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ренесанс — Відрода, відродження, див. Рисорджименто Словник чужослів Павло Штепа
- ренесанс — ренеса́нс (франц. Renaissance, від лат. renascor – відроджуюсь) 1. Епоха Відродження, період в ідеологічному й культурному розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – 14 – 16 ст., в інших країнах – кінець 15 – 16 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ренесанс — Період у розвитку європ. культури, що тривав у Італії з кінця XIII до поч. XVI ст., у Зх. та Центр. Європі — з XV до кінця XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
- Ренесанс — ВІДРО́ДЖЕННЯ (період розквіту, піднесення науки, мистецтва, літератури в ряді країн Європи), РЕНЕСА́НС. Просто перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею в стилі італійського Відродження (З. Тулуб); Се ціла історія, чисто як із італійської новели з часів Ренесансу (І. Франко). Словник синонімів української мови
- ренесанс — Ренеса́нс, -су, -сові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ренесанс — РЕНЕСА́НС, у, ч. 1. Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що внаслідок зародження капіталізму змінив середньовіччя у XIV-XVI ст.; Відродження. Словник української мови в 11 томах