речовий
РЕЧОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до річ¹.
Речовий ринок;
// У якому зберігаються і видаються речі.
В роті ніхто не знав, що, коли рота збиралася на фронт, на речових складах не знайшлося валянок об його нозі і рукавичок об руці – все на нього було завелике (Григорій Тютюнник);
// Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей.
Власник лотерейного білета, на який припав речовий виграш, може, за своїм бажанням, одержати вартість речового виграшу готівкою (з газ.);
За характером знахідок київські скарби поділяються на речові й монетні. Перші, як правило, складаються із давньоруських ювелірних речей і предметів іноземного походження (з газ.).
2. філос. Пов'язаний з матерією; фізичний.
Пафос його [П. Тичини] образів – у розкритті краси реального речового світу, у передачі прекрасної гармонії його звуків і фарб (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- речовий — речови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- речовий — [реичовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
- речовий — -а, -е. 1》 Прикм. до річ I. || Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей. Речова книжка — книжка військовослужбовця, в якій ведеться облік постачання його обмундируванням, взуттям, білизною і т. ін. Речове значення слова лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- речовий — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ. Словник синонімів української мови
- речовий — Рече́вий і речови́й, -ва́, -ве́ речови́й і рече́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- речовий — РЕЧОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до річ¹. Відділ речового постачання; // В якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що коли рота збиралася на фронт... Словник української мови в 11 томах