речовий
МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- речовий — речови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- речовий — [реичовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
- речовий — -а, -е. 1》 Прикм. до річ I. || Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей. Речова книжка — книжка військовослужбовця, в якій ведеться облік постачання його обмундируванням, взуттям, білизною і т. ін. Речове значення слова лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- речовий — РЕЧОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до річ¹. Речовий ринок; // У якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що, коли рота збиралася на фронт, на речових складах не знайшлося валянок об його нозі і рукавичок об руці... Словник української мови у 20 томах
- речовий — Рече́вий і речови́й, -ва́, -ве́ речови́й і рече́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- речовий — РЕЧОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до річ¹. Відділ речового постачання; // В якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що коли рота збиралася на фронт... Словник української мови в 11 томах