речник

АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. (Мартіан:) Ти в'язнів не одвідуєш на те, щоб я їх міг з темниці визволяти, боронячи їх справ, як адвокат (Леся Українка); Захисники й судді об'їдались останнім мужицьким скарбом, ..вони замучили селян, що затялись на своєму (М. Стельмах); Опісля говорить оборонець Гната (М. Коцюбинський); Бідні злочинці божились, благали, Слухали журно своїх речників, Громом гриміли слова прокурора, — В'язні злякались і згодились вмерти (О. Олесь).

ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Сірко був найяскравішим виразником інтересів народних мас (І. Шаповал); Це (П. Грабовський) був представник нової думки (з журналу); Всі ми звикли дивитись на кобзаря як на носія правди та істини (П. Тичина); У високому палаці над Віслою.. не раз лунали схвильовані голоси посланців дружби (С. Журахович); Щоб усі слов'яне стали Добрими братами, І синами сонця правди (Т. Шевченко); Він (В. Стефаник) став речником трудового народу, його болю, гніву, його протесту, його надій (з газети); Можливо, що.. Нечуй-Левицький намагався зробити Радюка (в романі "Хмари") рупором власних ідей (О. Білецький); Вічним революціонером,.. мужнім поборником братерства і свободи називає світ великого сина України Івана Франка (з газети); Народи світу! В боротьбі мужайтеся! З захисниками Правди ви сходжайтеся! (П. Тичина).

ОРА́ТОР (той, хто володіє мистецтвом виголошування промов), КРАСНОМО́ВЕЦЬ, ЗЛАТОУ́СТ заст. ірон., ВИТІ́Я заст., РЕ́ЧНИК заст.; ТРИБУ́Н (також громадський діяч); РИ́ТОР (у Старод. Греції та Римі також учитель красномовства). Одного оратора.. дожидали, як месію.. І приїхав той оратор 18-ти років,.. і слухали його зачаровані новими думками люди (Олена Пчілка); Неговірка, мовчазна людина іноді далеко багатша духовно за красномовця (з журналу); Де й поділась ота поважність рухів.. і гнучкість мови уславленого златоуста (П. Колесник); Не спиться вам, парламентські витії (М. Рильський); А Шрам збоку слухає-слухає, да не знає, що вже там навісним речникам і казати (П. Куліш); Іван Франко — трибун народний (М. Вороний); У віршах про.. Батьківщину Рильський виявляє себе як досвідчений ритор у кращому розумінні цього слова (С. Крижанівський). — Пор. 1. промо́вець.

ПРЕДСТАВНИ́К кого, чого, від кого-чого, РЕ́ЧНИК, РЕПРЕЗЕНТА́НТ заст.; ПОВПРЕ́Д розм.; АГЕ́НТ (перев. довірена особа організації, установи, що має певні повноваження). Врангель у супроводі представників іноземних військових місій інспектував укріплення Турецького валу на Перекопі (О. Гончар); В історичному романі ти виступаєш суддею минулого, речником сучасного і провісником майбутнього (Ю. Смолич); Глибоке відчування і розуміння краси свого народу та його високого покликання, вміння відбирати кращих його репрезентантів для зображення сучасного чи минулого.., — ось неодмінні риси режисера (О. Довженко); Стулка не міг не завважити високого військового професіоналізму партизанського повпреда (І. Головченко та О. Мусієнко); Говорив він, ніби з книжки вичитував, не гірше від агентів, які вербували нас за океан (І. Муратов). — Пор. 1. представля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. речник — Ре́чник: — представник, виразник, промовець [46-1;46-2] — промовець [XIX] І чи ж можуть слов'янські люди повірити, що ті самі люди, котрі в соймах і радах державна голосують за вменшення науки в школах людових... Словник з творів Івана Франка
  2. речник — ре́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. речник — Ре́чник. Оратор, промовець. Міністер скарбу Пленер, генеральний бесідник Менгер і справоздавець Бер пояснили основно і всесторонно напрям реформи і зміст єї і тим відперли хиткі аргументи опозицийних речників (Б., 1895, 21, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. речник — Виразник, с. поборник; (уряду) представник; З. оратор; Р. адвокат. Словник синонімів Караванського
  5. речник — [речниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  6. речник — -а, ч. 1》 Виразник чиїхось поглядів, бажань, інтересів і т. ін. || Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь; поборник. || Той, хто в своїй особі представляє кого-, що-небудь; представник. 2》 заст. Оратор. 3》 заст., рідко. Адвокат (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. речник — РЕ́ЧНИК, а, ч., книжн. 1. Виразник чиїхось поглядів, бажань, інтересів і т. ін. Їм здавалося, було знайдено нову сутність людини, її нове якісне вираження. Словник української мови у 20 томах
  8. речник — Судовий оборонець Словник застарілих та маловживаних слів
  9. речник — Ре́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. речник — РЕ́ЧНИК, а, ч., книжн. 1. Виразник чиїхось поглядів, бажань, інтересів і т. ін. Ім’я Горького.. не тільки стало у всесвітньому пантеоні поряд із іменами Толстого, Тургенєва, Чехова, але й оточене особливою увагою й повагою... Словник української мови в 11 томах
  11. речник — Речник, -ка м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. Словник української мови Грінченка