1. Словник застарілих та маловживаних слів

речник

Судовий оборонець

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. речник — Ре́чник: — представник, виразник, промовець [46-1;46-2] — промовець [XIX] І чи ж можуть слов'янські люди повірити, що ті самі люди, котрі в соймах і радах державна голосують за вменшення науки в школах людових... Словник з творів Івана Франка
  2. речник — ре́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. речник — Ре́чник. Оратор, промовець. Міністер скарбу Пленер, генеральний бесідник Менгер і справоздавець Бер пояснили основно і всесторонно напрям реформи і зміст єї і тим відперли хиткі аргументи опозицийних речників (Б., 1895, 21, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. речник — Виразник, с. поборник; (уряду) представник; З. оратор; Р. адвокат. Словник синонімів Караванського
  5. речник — [речниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  6. речник — -а, ч. 1》 Виразник чиїхось поглядів, бажань, інтересів і т. ін. || Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь; поборник. || Той, хто в своїй особі представляє кого-, що-небудь; представник. 2》 заст. Оратор. 3》 заст., рідко. Адвокат (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. речник — РЕ́ЧНИК, а, ч., книжн. 1. Виразник чиїхось поглядів, бажань, інтересів і т. ін. Їм здавалося, було знайдено нову сутність людини, її нове якісне вираження. Словник української мови у 20 томах
  8. речник — АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст. Словник синонімів української мови
  9. речник — Ре́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. речник — РЕ́ЧНИК, а, ч., книжн. 1. Виразник чиїхось поглядів, бажань, інтересів і т. ін. Ім’я Горького.. не тільки стало у всесвітньому пантеоні поряд із іменами Толстого, Тургенєва, Чехова, але й оточене особливою увагою й повагою... Словник української мови в 11 томах
  11. речник — Речник, -ка м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. Словник української мови Грінченка