речовий
речови́й
-а, -е.
1》 Прикм. до річ I.
|| Представлений річчю (речами), предметом (предметами); у вигляді речей.
Речова книжка — книжка військовослужбовця, в якій ведеться облік постачання його обмундируванням, взуттям, білизною і т. ін.
Речове значення слова лінгв. — значення основної частини слова на відміну від значення його формальної, або граматичної частини.
Речові докази — предмети, які служили знаряддям злочину, або зберегли на собі сліди злочину, або були об'єктом злочинних дій, а також інші предмети, які можуть служити засобами для виявлення злочину.
2》 філос. Пов'язаний з матерією; фізичний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- речовий — речови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- речовий — [реичовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
- речовий — РЕЧОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до річ¹. Речовий ринок; // У якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що, коли рота збиралася на фронт, на речових складах не знайшлося валянок об його нозі і рукавичок об руці... Словник української мови у 20 томах
- речовий — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ. Словник синонімів української мови
- речовий — Рече́вий і речови́й, -ва́, -ве́ речови́й і рече́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- речовий — РЕЧОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до річ¹. Відділ речового постачання; // В якому зберігаються і видаються речі. В роті ніхто не знав, що коли рота збиралася на фронт... Словник української мови в 11 томах