1. Словник української мови у 20 томах

решето

РЕ́ШЕТО, а, с.

1. Господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна).

Йон скоса поглядав уже на Гашицу, на її сильні, жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, увесь гарман (М. Коцюбинський);

На другий день нікуди з дому не виходив [Давид]. Порався по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето на продаж: у неділю ярмарок у Щербанівці (А. Головко);

* Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував [решетував] їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (М. Стельмах);

* У порівн. Сорочка, зв'язана узлами, Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках (І. Котляревський);

* Образно. * У порівн. Пика [у катюги], як решето, була поковиряна віспою (О. Стороженко).

2. Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання й сортування зерна.

Підсівне решето [комбайна] очищує зерно від насіння бур'янів та інших дрібних засмічувачів (з наук. літ.);

При роботі на зерноочисних машинах треба для зменшення втрат насіння додержувати таких правил: 1. Залежно від засміченості вороха підбирати відповідні решета (з наук. літ.);

Регулюючи зерноочисні машини і підбираючи решето (для пшениці розмір отворів 2, 3 міліметра й більше), досягають відбору важкого за вагою .. зерна (із журн.).

3. Народний музичний ударний інструмент, різновид бубна; тамбурин.

Тільки решета гули та бряжчали серед галасу й гаму, та вискакували з шуму дуже тонкі жіночі голоси (І. Нечуй-Левицький);

Заграла скрипка, тугий бас, .. решето, цимбали; І молоду в веселий час Дівки до шлюбу убирали... (С. Руданський).

◇ Бра́ти / взя́ти на ре́шето див. бра́ти;

Вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті див. вози́ти;

Дурни́х у ре́шето лови́ти див. лови́ти;

Носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом див. носи́ти;

Пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето див. прохо́дити;

Пройти́ (перейти́) крізь си́то й ре́шето див. прохо́дити;

Ре́шетом не накри́ти див. накрива́ти;

Ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти див. лови́ти;

То́читься, як че́рез (крізь) ре́шето див. точи́тися³;

У ре́шеті повози́ти див. повози́ти;

Чудеса́ (ди́во, чу́до і т. ін.) в ре́шеті див. чу́до;

Як (мов, ні́би і т. ін.) у ре́шеті води́ див. вода́;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган со́нцем (ре́шетом) див. цига́ни;

(1) Як ци́ган ре́шетом (д) див. цига́ни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решето — ре́шето іменник середнього роду * Але: два, три, чотири ре́шета Орфографічний словник української мови
  2. решето — див. СИТО; МУЗ. тамбурин. Словник синонімів Караванського
  3. решето — -а, с. 1》 Господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). 2》 Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. 3》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. решето — Сито, ситко, ситечко, ситце Словник чужослів Павло Штепа
  5. решето — Взяли на решето. Взяли на допит та виганьбили. В решеті гуляє. Слухає найменшого розказу. Робить все як велять. До сусіда решета, до сусіда сита. Вигідно з добрими сусідами, все мож зажичитись. Решетом воду носить. Робить некорисну роботу. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. решето — бра́ти на ре́шето кого. Обмовляти кого-небудь. Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Марко Вовчок). вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. Говорити неправду, брехати під час сповіді. Фразеологічний словник української мови
  7. решето — РЕ́ШЕТО (господарська річ для просіювання чогось), РЕШЕТИ́НА розм., ГРО́ХОТ спец.; ПІДРЕШІ́ТКА (ПІДРЕШІ́ТОК) (густе, невелике). Я зазирнув у решето. Мокре крихітне курчатко щойно вилупилося з яйця (Л. Первомайський); Малий коровай сплели.. Словник синонімів української мови
  8. решето — Ре́шето, -та, -ту; реше́та, реші́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. решето — РЕ́ШЕТО, а, с. 1. Господарська річ у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). Словник української мови в 11 томах
  10. решето — Решето, -та с. 1) Рѣшето. Вода в решеті не встоїться. Ном. № 2715. Перейшов уже крізь сито й решето — всего испыталъ. Ном. № 5778. попа в решеті возити. Лгать на исповѣди. Ном. № 138. 2) Тамбуринъ (музыкальный инструментъ). Чуб. VII. 450. ум. решітце. Словник української мови Грінченка