рештка

Значення в інших словниках

1. рештка — ре́штка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. рештка — -и, ж., рідко. Те саме, що решта 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рештка — ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн. Словник синонімів української мови
4. рештка — РЕ́ШТКА, и, ж., рідко. Те саме, що ре́шта 1, 4. Останні кущі лягли під сокирою, вогонь нищив вже рештку (Коцюб., І, 1955, 219). Словник української мови в 11 томах