рибина
РИБИ́НА, и, ж.
Одна риба, перев. велика.
– Оце так рибина! – вирвалось у Костянтина. – Ще не було нам такої удачі! (М. Стельмах);
– Що ж це в нас і випити нема чого? – стурбувався старий. – А може, й є, – відповів Панас і витяг з клуночка пляшку горілки й кілька зав'ялених рибин (Г. Коцюба);
* У порівн. Стара на мить завмерла, почала ловити ротом повітря, мов рибина, витягнена з води (Ю. Яновський);
Зіс рвонув, шугнув рибиною, – бризнула земля з-під коліс, – і за кабіною миготять поля (І. Гончаренко).
◇ Би́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба (риби́на) в саку́ (в сі́тях, в не́воді) див. би́тися;
(1) Би́тися як риби́на в не́воді (д) див. би́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рибина — риби́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- рибина — -и, ж., розм. Одна риба, перев. велика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рибина — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Фразеологічний словник української мови
- рибина — Риби́на, -ни, -ні; -би́ни, -би́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рибина — РИБИ́НА, и, ж., розм. Одна риба, перев. велика. — Оце так рибина! — вирвалось у Костянтина. — Ще не було нам такої удачі! (Стельмах, І, 1962, 435); — Що ж це в нас і випити нема чого? — стурбувався старий. Словник української мови в 11 томах